. . В ОБІЙМАХ ОСЕНІ ПРЕКРАСНОЇ КОХАННЯ ЧАРІВНЕ… . .Останнім подихом літнього тепла насолоджувався приязний серпень, такий багатий на жнива квіткові… А чарівниця – ОСІНЬ повноправно вступала у свої володіння, роздаючи деревам жовті, червоні, оранжеві, пурпурові барви для зелених ще листочків. Пахли стиглі червонощокі яблука, спілі осінні груші своїм ароматом […]
Daily Archives: 22.09.2021
9 posts
В моїй душі і сонце світить ясно, І місяця є блиск і спів пташок, Глибокий світ – наскільки ж це прекрасно! Малюнок має кожний там куток. Там є весняні пахощі від цвіту, Й бутони ще небачених квіток, Безмежний космос, доступ до орбіти, А ще простий, звичайний наш садок. Лягаю спати […]
Дозволь потонути в очах волошкових твоїх, Навіть, якщо за вікном буде падати сніг. Навіть, коли цілий світ буде проти нас, Коли будеш поруч, не відчуватиму час. Я мрію торкнутися ніжних трояндових рук, Коханий для тебе сьогодні, чи просто друг? Ти, найчарівніша квітка у моїм саду, Ключ до тендітного серця, я […]
Осень алые наряды носит с жёлтых листьев бахрома Заплетает её косы С трав зелёная тесьма Украшают шею бусы Спелых яблок череда А на плечи шаль набросит С паутины кружева Пояс утренние росы Виноградная лоза Серьги медь-янтарь берёзы Золотавые луга Жаль, что листья вдаль уносит Ветер гонит их. Куда? Осень ведь […]
Обов’язково повертайся, літо! Приводь з собою теплий шквал подій! В зелені луки – босоногих діток. Їх посмішкам розчулено радій. Даруй зимою втомленим – наснагу, Веснянок сонячних усмішки на очах! Принось плечей оголених засмагу Й гудіння надокучливих комах! Обов’язково повертайся, літо! У снах, у мріях, в дописах, віршах! Нехай жовтіє-колоситься жито […]
Коли серце щемить і плаче Ти самотній і сумний Ти прийди до мене юначе Я небесний батько твій Допоможу тобі і пораджу І загою рани твої Спраглу душу твою заспокою Повернись в обійми мої Мій сину я з тобою Повір ти мій і до кінця Мій сину я з тобою […]
У різнотрав’ї мрій і сподівань, Де кожен сіє обране насіння, Не обійти душі розчарувань- Гіркий фундамент сили і терпіння. І в цім житті у кожного свій гарт, Бувають дні, їх краще би забути. А потім озираєшся назад І дивно усвідомити й збагнути, Що виріс ти і світ вже не такий… […]
В небесному чистому морі, Де хмари закінчили путь, Повисли смарагдові зорі, Повисли й ніяк не впадуть. Яскраві, прозорі, чудові, Мов скарб срібнокосих ночей. Як личать вони до любові Твоїх незрівнянних очей! © Денис Нарбут, 2020
Критский бык И вновь накуролесил Зевс- увидел сверху. он с небес девицу юную Европу – а для повесы из повес то,будто шило в попе… Европу эту бык принес – вот так родился царь Минос… Он Посейдону обещал быка,как жертву…Не сдержал. (уж больно статью тот хорош!) и обманул (другой под нож) […]