Для голосування необхідно авторизуватись

Вірш про вірші

Ці вірші ні для кого
І, мабуть, ні про що.
Як та роса ранкова,
Як та жаринка, що
Спалахує і гасне,
Жевріє, та дарма.
Тепла немає, власне,
І світла теж нема.

Ці вірші – зірка з неба,
Летючий метеор,
Ранковий простонеба
Морозяний узор,
Що зникне, коли сонце
Подарить всім тепло.
Подивишся в віконце-
Неначе й не було.

Мої маленькі вірші,
Вам дякую за те,
Що човником у тиші
Ви поряд пливете,
І путників раптових
Берете на корму.
Вас назбираю ворох…
Залишитесь кому…?

7

Автор публікації

Офлайн 3 дні

Grytsyk

79
Коментарі: 34Публікації: 24Реєстрація: 08-08-2020

Бронзове перо

Достижение получено 14.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 12.08.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

4 коментарі “Вірш про вірші”