Ви скажете – не ті тепер часи,
Пожовк папір та вицвіли чорнила.
Покрило попелом революційний вир,
Сита байдужість плями крові змила.
Нема чого боротись і страждать,
Без нас історію вже творять люди.
Навіщо зайве рота одкривать?
Не було б гіршого, а кращого не буде!
Нас лихоманить од високих слів,
Набридли недосяжні ідеали.
Жадоби сморід наші душі вкрив.
І ніби жах той робиться не з нами!
Не наші юні, сповнені жадань,
З вогнем в очах, собой торгують діти.
З`їда туга і невимовний жаль
Батьків не наших, зломлених, мов віти.
Тарілі, повні бруду та сміття,
Що їх нам подають мужі привладні –
Їмо, не кривимось. Зате про сенс буття
Дискутувати до нестями ладні.
Думок на тему “Не ті часи”
о так …. “диванні філософи” …гірка правда