І світ чужий, і ти мені чужа,
І голоси стираються вітрами,
Минуле доїдає тихо ржа,
А майбуття одягнуте в тумани.
Молитися й прохати? Це пусте,
Боги не люблять порпатись в болоті.
Пішов би дощ… Та дощ все не іде.
Він десь далеко чистоту наводить.