Ну, що сказати тобі, чого ти не знаєш досі?
На рифах мої кораблі, і Лахеса розбита на носі,
Мені полюбився трюм, і запах дубової бочки,
Не смакує давно ізюм, та й сидіти доводиться мовчки,
Мабуть чайки також мовчать, і подохли без риб пелікани,
Роздерті вітрила і щогли риплять, як вітер піною горланить.
Там сонце на палубі верхній, гарцює по брусах, кормі,
Душі безвітрильній і мертвій сидіти у винній тюрмі.
Роздивився – не густо провізії, і майже немає запасів води,
Тож скоро нагрянуть візії, зігниють до зернятка плоди,
І засохнуть мої галеони, як недоладні хрущі,
А тоді привеслують циклони, і грози, і бурі й дощі.
І розтрощать, і втоплять у морі, діряві мої кораблі,
Як юнга, що в трюмі і в горі, топив одинокі жалі.
Автор публікації
Титул: Автор місяця (Червень 2020)
14 вподобання користувачів у червні
Титул: Небайдужий читач
Яскравий коментатор
Достижение получено 11.05.2020Титул: Яскравий коментатор