В твоїх очах мій день загублений,
І в узголів’ї тоскно снам,
В глухому сяйві, в ніч пригублена,
Безкровна, мертва тишина.
Веслують з вироком безсонниці,
Стрілчаті випади галер,
Бездумно п’єш печаль з віконниці,
І зорі втоплені з озер.
Блукаєш холодно кімнатами,
Відтінком бляклої стіни,
Годинник розчепи на атоми,
Ще більш гучніше впреться йти.
Не щезнути… Ніяк не відвернутися…
Ніяк! Ніяк, очей не відвести,
Від стелі, щойно, на якій проснулися,
Байдужі очі, що відкрила… ти!

3 коментарі “БЕЗСОННИЦЯ”
Таке класне! Класичне якесь, і читається дуже образно, наче ці слова завжди існували, але засписали їх Ви.
Дуже гарно. Прям крутяк.
БРАВО!