КРАПЛИНИ НЕБА…
Краплини неба в кольорі очей,
Вогка земля – притрушена дощем.
Потоки стежок, вмить зійшлись в одну –
Що це за мова формул? Не збагну.
Зворотній відлік: дев’ять, вісім, сім…
Хто має вуха – скроні запалив.
Хто має серце, справжній чистий зір –
Той меч дістав… На черзі Бузувір.
І я вартую, слово збережу,
Та зброя є подібная мечу.
Нам треба ж бо встояти до кінця…
Лиш щиру віру запекти в серцях.
Омившись і очистившись в золі,
Відкритою душею стріти дні.
Води живої правда струменить –
За нас хтось вмер, нам більше не болить.