Для голосування необхідно авторизуватись

ГРА

ГРА

 

Сховаю обличчя в долонях –

Мені боляче, чи не як вперше,

Пульсує лиш голос у скронях:

«Нікого немає довершеного!

І ти – не винятковість!»

 

Як дивно і влучно, як можуть,

Змовитись ці букви з зірками,

Тандемом у яблучко влучить,

Розтектись враз по венах ріками:

«Контрольована глупість!»

 

Ти знаєш… У сні – я танцюю,

Мої рухи грайливі та легкі,

Мої плечі розправлені,

Думки вільні…

Схожі на повітряні кулі.

 

Лице моє сповнене радощів,

Що притаманні дитині,

Я і є дитина.

Малеча з дорослим обличчям.

Мої мрії…

 

Височіють під куполом неба.

Вони справжні й справедливі,

Мають свою долю й характер,

У кожної є своє ім’я,

Яке я повинна назвати…

 

Всьому своє місце і час.

Мої очі закриті,

Я вмію бачити серцем,

Я прагну бачити душею,

Я хочу вчути лише невловне…

 

Тендітне й таке швидкоплинне…

Осяйне і важливе, мов небокрай!

Все, що вміщує безмежжя…

Одну єдину безглуздість:

«Це все гра… ГРАЙ!»

2

Автор публікації

Офлайн 4 роки

Inna Bynina-Savotchenko

58
Коментарі: 0Публікації: 20Реєстрація: 22-07-2018

Бронзове перо

Достижение получено 05.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій