Сьогодні мене літо цілувало,
Наче прощалось: пасмурно, з дощами…
Так, як і ми прощались вечорами,
Немов назавжди… І таке бувало.
Та серпень знову в спогади порине,
Ця прохолода, пізні ці світанки…
Так, як і ми прощалися до ранку,
Немов назавжди… Знов ця пісня лине.
Я не прощаюсь, літечком зігріта,
Цілує сонце личко вже рум’яне.
І завтра новий день для нас настане,
І через рік тут знову буде літо.
… Цілунки серпня так п’янять і гріють!
Закохана я в вітер та дощинки.
Не згаснуть восени мої іскринки.
…Не всі, нажаль, це відчувати вміють…

Думок на тему “Сьогодні мене літо цілувало”
Як гарно…)