Чекаєш ти дива,

Хоч дива немає.

Ти руки чужі

У руках своїх грієш,

Коханням чужого

Тепер називаєш.

Ти дивишся в небо,

Надію кидаєш:

«Лети ж ти до Бога,

Здійснись і вернися!»

І знову з чужим,

Хоч його не кохаєш,

Ти самоти

Дуже сильно боїшся.

Чекаєш на диво,

І віриш вже свято,

Ти хочеш кохання

Ясного – ясного!..

І мимо проходять

Людей так багато,

А ти зігріваєш

Ще й досі чужого.