Все частіше нам здається,
Що прийшла всьому межа:
Все дістало, не вдається
І ти торкаєшся ножа…
Пальцями ведеш по лезу
І береш за рукоять.
Наче сп’яну, хоч твереза,
В голові думки роять…
Уявляєш, як по венах
Враз ковзнув холодний сплав,
Рух, і кров тече багряна,
Ніж блискучий мокрим став.
І здалось тобі, що ось він
Вихід – рішення усіх проблем
І залишиться лиш спомин,
Може, схлипне хто з дощем…
І нарешті ти – проблема
Зникнеш, давши спокій всім!
А…можливо, це даремно,
Бо не вихід зовсі в тім…
Сильні люди не здаються,
Падають, встають з колін.
Труднощам в лице сміються,
Не перетворюються в тлін!
Виходу немалише “опісля”…
А коли це лиш межа,
Подрібни салату листя,
Вимий і сховай ножа!
Автор публікації
Такий прекрасний світ навколо
Радій, що сьогодні живеш.
В тобі стільки сили і твердої волі -
Як лиш забажаєш, ти гори звернеш!!!
Ірина Зінчук
