Вона любила море – він гори полюбляв…
Вона любила шепіт – він як звучить луна…
Вона любила вітер, який скрізь бував,
А він любив Карпати, бо іншого не знав.
Вона любила чайок – він вільний сокіл був…
Вона любила тишу – він звук трембіти чув…
Вона любила море, кожну піщинку в нім…
Гір велич й силу лісу любив нестримно він…
Автор публікації
87
Спогади повертають нас у наше минуле і наповнюють нашу душу щасливим майбутнім…
Коментарі: 5Публікації: 21Реєстрація: 28-10-2020
Бронзове перо
Достижение получено 08.12.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій


Небайдужий читач
Достижение получено 08.12.2020
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
2 коментарі “Вона любила море…”
які різні … а хоча як же то можна поєднати, уступити, “вкусити всього потроху”… але
Так як у житті: усі різні…