Вечір.

Десь там за лісом сонечко сідає
І літній день тихенько догора,
Карпати ніжно вечір огортає,
Вже спати всім, збиратися пора.

Притулок ластівка знайшла десь там у стрісі-
Втомилася вона за цілий день,
Пташиний спів затих уже у лісі,
Не чути голосу дзвінких пісень.

Вмостився кіт в кутку на підвіконні,
Згорнувшися калачиком дріма,
Муркоче ніжно, щось собі в просонні,
Немовби колискову він співа.

Малят вже мама спати укладає,
Ласкаву казку на ніч їм чита.
І тільки молодь десь на вулиці гуляє-
Для них кохання настає пора.

А ось і місяць ,із-за гір виходить,
Сріблясте світло сипле на траву,
До дому дівчину юнак проводить,
Щоб ніжно їй сказати ,я люблю.

Ось так і ніч в свої права вступає-
Покривше усе мороком сумним,
А завтра знову все проснеться,заспіває,
Повернеться життя вже днем новим.

2

Автор публікації

Офлайн 3 місяці

Іван Мотрюк

24
Коментарі: 0Публікації: 12Реєстрація: 12-08-2018

Бронзове перо

Досягнення отримано 09.01.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: