*** Потемніло навкруги, Смуток огортає. Тихий вітер ,на воді, Місяцем хитає. Вже невидно ніде світла, Пташки не співають, У хатину край села , Зорі заглядають. Бачать жінка за столом Голову схилила, З-під опущених повік, Сльоза покотила. Вже на скронях сивина, Сріблом пробиває, Зажурилася вона , Думка душу крає. Не така […]
Daily Archives: 02.01.2019
12 posts
Десь там за лісом сонечко сідає І літній день тихенько догора, Карпати ніжно вечір огортає, Вже спати всім, збиратися пора. Притулок ластівка знайшла десь там у стрісі- Втомилася вона за цілий день, Пташиний спів затих уже у лісі, Не чути голосу дзвінких пісень. Вмостився кіт в кутку на підвіконні, Згорнувшися […]
Тихо,вітер кедром легенько хита Тихо,пролітають невпинно літа. Тихо, чути запах зелених смерік, Тихо, так минає і ще один рік. Ніжно, мамин погляд мене обійняв, Ніжно, із портрета мене оглядав. Боляче, стало мені на душі, Боляче, бо ж портрет на гранітній плиті. Тихо,з наступаючим ,мамо, сказав, Тихо, свічку я запалив і […]
Коли матуся ще була жива, Ми на Різдво до неї поспішали, Цей спомин душу завжди зігріва, Бо навіть зорі в щасті завмирали. У спогадах я бачу рідний дім, Накритий стіл і неньку коло нього, Із димаря у небо рветься дим, Й душа взива до таїнства святого. А на столі смачніють […]
Дід із бабою жили, Частенько хворіли, Хоч пігулки і вживали Та не здоровіли. В переддень Нового року, Їх оповістили, Щоб із лікарем сімейним Контракт заключили. Декларація, так звана- Це вигідне діло, Лікуватиме держава, Щоб то не боліло. Паспорти дід взяв і коди Й подався в лікарню, Із надією, що впору […]
«Усмішка» Хіба усмішка має вік? Хіба серця можуть старіти? У когось час, так швидко стік У когось вже дорослі діти Хіба усмішка має час? Її так просто дарувати Усмішка краща із прикрас Так хтось її може чекати Бува усмішка і сумна Коли печаль серця […]
«Громовицею» І серце билось громовицею Від її уст таких п’янких Душа крилатою жар-птицею На зовсім крилах, ще ламких Звивала в небо височінню Жадала зустрічі, ще раз Кохання було просто тлінню.. Та хто ж був винен в цьому з нас? У пам’ять усмішкою в’їлася Твоя любов, […]
Ранок. На зупинці “Щирецька”, що у Львові мені завжди солодко пахне. Я купую маленький стаканчик розчиної кави і вчорашній круасан у кіоску і чекаю свій тролейбус. Відтоді, як я проживаю у Львові я не можу звикнути до думки, що я тут не тимчасово, це була мрія дитинства, яка здійснилась. Я […]
Як багато вражень і спогадів пов’язують кожного з нас із очікуванням та дотиком до новоріччя!.. Щось неодмінно виринає із райдужного трепету дитинства, дещо романтично лягає струна за струною із юності, щось раптом повертається яскравими спалахами із уже дорослого життя – але все обов’язково прокручується незримим пристроєм душі крізь розум, серце, […]
«Шкідлива звичка» Ти мене кохала? Я тебе ще дужче Ти мене прощала? Наче всюди суще Хибили стежками, грали почуттями Серце розбивали, пізно каяттями Вперто опирались, вірити не хтіли Просто бути разом, ми таки не вміли Потяг відпустили, вдалеч своє щастя Ми себе загнали, у лихі напасті Докори сумління, сутінками […]
Щастя …Несміливі вечірні сутінки легкокрило доторкнулись несподіваним теплом, мимоволі змусивши втішно зітхнути у передчутті чогось доброго і навіть трепетного… Душа по-дитячому сподівалась на справжнє новорічно-різдвяне чудо, тому враз притихла у погляді, що незримо завмер на відстані чогось казкового крізь втаємничене віконне скло… Раптом по той бік вечірньої прозорості з’явилася спочатку […]
Ми віримо в віру Ми віримо в силу Ми вірим в кохання з пісень чи з серіалів Я не твоя віра Ти не моя сила Ми лиш нейрони в величній галактиці. Бо “бути” – потреба Бо “бути” – безвихідь Бо бути удвох нас навчили інстинкти. Давай будем просто Давай будем […]