А ми не вдвох, давно уже не вдвох

А ми не вдвох, давно уже не вдвох.
Між нами сутінки та сага вечорова.
А ще недавно в нас була любов
Така приємна,як пташина мова.
А ми не вдвох,бо вже минає літо.
До осені зближаємось не вдвох.
Тобою більш не буду я зігріта
І нам майбутнє не напише Бог.
А ми не вдвох,бо знову ті тумани,
Що як колись у душах поросли.
Без мене ти,неначе без дурману
І я без тебе -квітка без води.