дике поле
І
настояне полинами,
вістрями стріл гаптоване.
кибитками й бурдюгами
і засіяне, і заоране.
обпеченими животами курганів
горбисті шляхи прокладено.
маки червоні. маки, як рани
сповзають цівкою-гадиною.
та дике поле уже одомашнено.
дике поле уже приручено.
кам’янистим вологим зашморгом
повростали будинки над кручами.
ІІ
місто поглинає пащекою
(зубиська у три ряди).
потужні сталеві щелепи
скрегочуть вряди-годи.
місто ковтає жадібно,
як полуничний пиріг.
кавалки вайлуватого диму
випльовуючи до ніг.
місто нахабно бреше.
говорить – було несмачно.
пилюкою, попелом креше,
туманами дихає часом.
дике поле
давно
не
дике.
дике поле
давно
не
диха.