Лірика кохання Поезія Пока ты спишь, я тихо помолчу автор Катерина Литвиненко|Опубліковано 16.07.2021|6 Коментарів Пока ты спишь, я тихо помолчу, Любуясь каждым выдохом и вдохом, Прижавшись рыжим локоном к плечу, Я поцелуй оставлю ненароком. Я не засну сегодня, не засну, Беречь твой сон и быть с тобою рядом, Пока ты спишь, я тихо помолчу, Тебя лаская бесконечным взглядом. 5 Автор публікації Офлайн 4 роки Катерина Литвиненко 1 678 Никогда и ничего не просите! Никогда и ничего, и в особенности у тех, кто сильнее вас. Сами предложат и сами все дадут! Коментарі: 453Публікації: 458Реєстрація: 16-02-2021 Автор місяця (Березень 2021) Достижение получено 21.04.2021 Титул: Автор місяця (Березень 2021) За публікацію “Мужчины не плачут” 17 вподобань користувачів у березні Яскравий коментатор Достижение получено 15.03.2021 Титул: Яскравий коментатор Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій Небайдужий читач Достижение получено 22.02.2021 Титул: Небайдужий читач Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Опубліковано 22.05.2021 МАНДРУЄ ТРАВЕНЬ – ЧАРІВНИК… . . МАНДРУЄ ТРАВЕНЬ – ЧАРІВНИК… . .Весна іде, і Травень скрізь мандрує, . […] 1
Опубліковано 20.09.2020 БОГ ВЕДЕ ЛЮДИНУ 1 Бог веде людину, Де чекає кохана людина, Утворюючи зоряну стежину На верхів’ї смарагдових трав… 2 […] 2
Опубліковано 25.05.2020 Втеча Де відшукати прихистку? Втеча бо була довгою, Втеча втомила в безгомінь, Темрява стала захистом. Де полювання відблиски? Де завершиться пасткою? Там де […] 3
Опубліковано 26.10.2022 Дощу мелодія осіння Учора ясне сонечко З бабиним літом бавилось, А нині уже мокро так, Бо дощ розбарабанився. По підвіконню стукає Та листячку дубовому. Давай […] 2
6 коментарів “Пока ты спишь, я тихо помолчу”
Тиха пристрасть у тому мовчанні.
Сон коханого хай береже.
👍👍👍
Какое бережное, нежное чувство, стихотворение на одном дыхании читается.Браво!
Світалана, дякую! Так, це саме та сама прситасть та, безперечно кохання!
Спасибо, Лиза! Оно писалось так же, на одном дыхании.,
Дуже красиво написано. Насолодилася
Так, тонко. бережно, будто боясь спугнуть безмятежный сон любимого – столько нежности и любви в строчках