Сумую за тим чого уже немає
І більш ніколи не буде…
У спогадах думки мої витають
Їх час ніколи не зітре…
Сумую, бо маю право
Лиш сумувати та мовчать
І усміхатися по~справжньому,
Щоб сльози із очей не випускать.
Сумую, в грудях дихання сперло
Пече, болить та розриває на шматки…
Неначе в м’ясорубці страждає моє серце
Від холоду і жалю душа моя тремтить.
Сумую, бо маю право
лиш сумувати та мовчать…
Слова… Не вірю… Вони лукаві
Сама собі боюсь збрехать…
Сумую