Вона любила каву з молоком
і деколи димок вдихала.
ЇЇ душа сховалася за склом
Туди ж й любов свою сховала.
Вона любила захід за вікном,
хоч деколи його й не помічала.
Вона любила друзів за столом,
і, здається, цього їй вистачало.
Вона була спокійною , як ніч,
а деколи – бентежною , мов ранок.
Її життя – вогонь нестримних свіч,
що залишали в небі лагідний серпанок.
Вона така весела й несерйозна…
Усе ховала вглибині душі.
Вона така нестримна і тривожна.
Хотіла лиш тепло в собі нести.
Вона була красива! Чуть невинна.
Та знаєш, що в любові не була.
Здавалось всім – вона була щаслива!
Та от, на жаль, вона була одна…
Автор публікації
Кожному належить стільки щастя, скільки він сам в силах подарувати.
Достижение получено 20.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
