Для голосування необхідно авторизуватись

Вона …

Вона любила каву з молоком

і деколи димок вдихала.

ЇЇ душа сховалася за склом

Туди ж й любов свою сховала.

Вона любила захід за вікном,

хоч деколи його й не помічала.

Вона любила друзів за столом,

і, здається, цього їй вистачало.

Вона була спокійною , як ніч,

а деколи – бентежною , мов ранок.

Її життя – вогонь нестримних свіч,

що залишали в небі лагідний серпанок.

Вона така весела й несерйозна…

Усе ховала вглибині душі.

Вона така нестримна і тривожна.

Хотіла лиш тепло в собі нести.

Вона була красива! Чуть невинна.

Та знаєш, що в любові не була.

Здавалось всім  – вона була щаслива!

Та от, на жаль, вона була одна…

 

 

 

5

Автор публікації

Офлайн 4 тижні

ksnthfnehf2020

51

Кожному належить стільки щастя, скільки він сам в силах подарувати.

Коментарі: 0Публікації: 28Реєстрація: 18-08-2020

Бронзове перо

Достижение получено 20.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій