Для голосування необхідно авторизуватись

ДУША У ПРОСТОРІ ПІЗНЬОЇ ОСЕНІ

              

Пізня осінь, пізня,

Опадає жовте листя…

І музика осіннього дощу

Огортає самотню Душу…

Сиво-срібне небо,

Немов картини тло,

Де чорні ворони кружляють

І пісні осені співають…

І кленів крони золоті

Проливають сльози осінні,

Витікаючи прозорими краплинами

Такими золотисто-сивими…

Пізня осінь, пізня,

Живе, немов пісня,

Краси зоряна миттєвість

І така урочиста Вічність…

Ця пізня осінь особлива,

Я відчуваю Вічності диво,

Коли дощу краплини

Зігрівають Душу людини…

               ***

Київ. Воскресенка. 31 жовтня 2020 року.

Посвята Юлії Е.

Автор – Валерій Кучеренко.

4

Автор публікації

Офлайн 14 години

Кучеренко Валерій

712

Поет, драматург, художник, журналіст, мистецтвознавець, письменник, автор книги поезій-апокрифів "ГОЛГОФА ",
(Київ-2013), публікацій, картин, книг (історія України, філософія, архітектура, образотворче мистецтво).

Коментарі: 509Публікації: 211Реєстрація: 31-08-2020

Автор місяця (Листопад 2020)

Достижение получено 14.12.2020

Титул: Автор місяця (Листопад 2020)

Яскравий коментатор

Достижение получено 30.09.2020

Титул: Яскравий коментатор

Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 23.09.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Думок на тему “ДУША У ПРОСТОРІ ПІЗНЬОЇ ОСЕНІ”