ГОСПОДИ, ГОСПОДИ,
У душі моїй пустеля
ГОСПОДНЬОЇ тиші,
Коли я бачу видіння
Живого ГОСПОДА ІСУСА, який
Блукає по землі України…
Я падаю на землю,
Мов колись ІОАН БОГОСЛОВ,
Побачивши ГОСПОДА ІСУСА…
Я бачу як ГОСПОДЬ ІСУС
Йде смарагдовими травами,
Збиваючи ногами срібну росу,
Яка розлітається дрібними діамантами…
І раптом я бачу ХРИСТОВІ НОГИ,
Де залишились рани від цвяхів,
Коли залізними цвяхами
Розпинали ГОСПОДА на
Хресті ГОЛГОФИ…
ГОСПОДЬ ІСУС блукає
Смарагдовим полем,
Зриваючи квіти руками теслі,
Руками мужнього БОГА,
А на руках ГОСПОДА
Я знову бачу рани від цвяхів…
Я дивлюсь на обличчя ГОСПОДА,
Де мене вражає молоде обличчя ІСУСА,
Який посміхається золотому сонцю,
Симфоніям небесних птахів…
Я бачу як білий голуб,
Згорнувши білосніжні крила,
Сідає на плече Господа…
І раптом до Господа
Наближається шеренга звірів:
Леви, леопарди, слони,
Олені з золотими рогами…
І всі вони падають на коліна,
Побачивши ГОСПОДА…
Господь, побачивши моє здивування,
Мені говорить лагідним голосом:
«Любий, любий сину,
Ти бачиш ГОСПОДНІЙ МИР,
Який засіяв ГОСПОДЬ ІСУС
На ЗЕМЛІ УКРАЇНИ…
Ти бачиш могутнє дерево,
Де не яблука і стиглі вишні,
А плоди ХРИСТОВОЇ ВІРИ.
І кожна людина може доторкнутись
До цього дерева МИРУ ГОСПОДНЬОГО,
І кожна людина може доторкнутись
До грізних левів та леопардів,
І кожна людина може доторкнутись
До кривавих ран Господніх –
І рани ГОСПОДНІ зцілюють людей.
І ти, любий, любий сину,
Доторкнись до моєї рани –
І будуть оздоровлені твої ноги,
І прозріє у темряві твоя душа.
І розтане чорно – синя темрява,
І запалає золотая свіча
МИРУ ГОСПОДНЬОГО…».
Я слухаю ГОСПОДАІСУСА
На золотому світанні
І раптом бачу, що Господь
Йде не по травам росяним,
А йде по небесній дорозі
До ЦАРСТВА НЕБЕСНОГО,
Де Його чекає БОЖА МАТІР –
ДІВА МАРІЯ і БОГ-ОТЕЦЬ…
А на ЗЕМЛІ УКРАЇНИ,
Де ступали ноги ГОСПОДА ІСУСА
Проростають золоті троянди,
Бризкають водою джерела,
Виростають на моїх очах
ЗОЛОТІ ГОСПОДНІ ХРАМИ…
І люди шукають зримі сліди
ГОСПОДА ІСУСА на ЗЕМЛІ УКРАЇНИ…
Та ГОЛОС ГОСПОДА зупиняє людей:
«Блаженні, хто держать
Свідоцтва Його,
Хто шукає Його всім серцем »…
СЛАВА ГОСПОДУ!
***
1 грудня 2007 року.
Київ.
ІЛЮСТРАЦІЯ: Ісус Христос – Бог України. Народна ікона. Художник Валерій Кучеренко. 2008 рік.
Думок на тему “ІСУС ХРИСТОС – БОГ УКРАЇНИ. (Апокриф)”
Який посміхається золотому сонцю,
“Усміхається”.
Я слухаю ГОСПОДАІСУСА
Тут слова злиплися.
Йде не по травам росяним
“По травах росяних”.