Олекса Довбуш, витікаючи кров’ю,
Доживав останні людські дні
І дивився на минуле з любов’ю,
Пригадуючи полонини сині…
2
Пригадуючи рідного брата Івана
Та їх бійку у карпатській корчмі,
Коли брат його сильно поранив,
Ударивши залізним топірцем по нозі…
3
Пригадуючи атаки опришків
На полонинах Галицької землі
І свій табір на Буковецькій полонині,
І сміливі напади на шляхту на Покутті…
4
Пригадуючи кохану «любаску» і дружину,
Яка з ним воювала в запеклих боях,
Бо кохав Олекса лише Україну
І не знав, що таке людський страх…
5
Олекса Довбуш самотньо помирав,
Але не просив у жандармів нічого
І лише вночі у Бога щиро благав –
Прийняти його до Царства Небесного …
6
Олекса Довбуш, витікаючи кров’ю,
Побачив останнього і сонячного дня,
Що він прожив героїчну Долю
І буде жити віками у гуцульських піснях…
7
Олекса Довбуш із роду гуцулів,
А таких не забирає люта Смерть …
І саме тому в серцях українців
Олекса Довбуш навіки воскрес !!!
***
Київ. Воскресенка 7 листопада -3 грудня 2020 року.
Автор – Валерій Кучеренко.
ПІСЛЯМОВА АВТОРА: Олекса Довбуш був поранений в плече (селянином-зрадником) і помер від великої втрати крові 24 серпня 1745 року. Він прожив лише 45 років…. Але пам’ять про героїчного ватажка опришків – Олексу Довбуша живе віками у народних переказах, легендах, піснях, а також в 20-21 століттях у просторі художніх фільмів, пам’ятників, скульптур, творів живопису та графіки в українських музеях.
Цього року виповнилось 320 років від народження Олекси Довбуша (1700-1745).
Я хочу зазначити, що усі історичні факти та географічні назви у просторі цього вірша є достовірними і базуються на опублікованих історичних джерелах українських істориків.
ІЛЮСТРАЦІЯ: Олекса Довбуш. Плакат до фільму
Думок на тему “ОЛЕКСА ДОВБУШ НАВІКИ ВОСКРЕС”
Непроста доля..
І дійсно, у серцях українців Довбуш завжди лишатиметься живим.