1
Ти пригадуєш, моя кохана,
Затишну кав’ярню на Подолі,
Коли я дивився зачаровано
В твої небесні і блакитні очі ?…
За вікном – золота осінь,
Листя злітаються на асфальт
І чутно птахи десь голосять
Красиву пісню, немов капітелі акант…
Я читаю тобі казку – п’єсу
Про «Сновиди Золотої Троянди»
І саме ту урочисту сцену,
Де гніваються Олімпійські Боги…
Давно це було, дуже давно,
Коли ми були молодими
І пили із бокалів червоне вино,
І мріяли бути на небі птахами ….
2
Прощання в автобусі,
Зоріє небо Києва,
Я бачу твої блакитні очі
І чую останні слова:
«Я повертаюсь додому
До рідного міста
І я тебе дуже прошу
Навіки забути нас…
Забути мене і дитину,
І жити новим життям»…
І знову пауза хвилину,
І ти зникаєш, немов птах…
Я дивлюсь на зоряне небо
І там шукаю, кохана, тебе,
І кохання навіки забути треба
У просторі всевічних небес…
Та серце пульсує дзвоном,
Малиновим дзвоном храмів:
Кохання – безсмертна ікона
Переживе скорботи віків…
3
Так радісно на серці моєму,
Коли ти ніжно цілуєш мене,
Розгортаючи прозору Душу,
Де я бачу простір океанських небес…
Твоя Душа- це Тихий Океан
І буремних хвиль суворі гребені,
І вони рубцюють порізи глибоких ран,
Розкидаючи золотом сонячні промені…
І такими солодкими є твої поцілунки
У просторі сну на золотому світанні,
Народжуючи поволі зоряні думки –
Кохання є Безсмертним на землі…
***
Київ. Воскресенка. 21 вересня 2020 року.
Посвята TR
Автор – Валерій Кучеренко
ІЛЮСТРАЦІЯ: Ромео і Джульєтта. Фрагмент з п’єси Вільяма Шекспіра.
Яскравий коментатор
Достижение получено 30.09.2020Титул: Яскравий коментатор