Скільки радості і скільки страждання
Доля золотого сонця подарувала Тобі :
Смерть брата і перше навіки кохання
І вінчання щастя у місті Севастополі…
2
Я пригадую твої печальні блакитні очі,
Коли загинув твій рідний молодший брат,
Немов морок синьо – темної ночі
Опустився поволі на смарагдовий сад…
3
Я пригадую Севастополь, твоє вінчання
На Графській пристані рання весна,
Поряд друзі твої, хвилина мовчання
І солоний присмак моря до нас долітав…
4
Скільки спогадів навіки крилатих
Промайнуло в житті за білим вікном –
Твоє прекрасне обличчя і друзів коханих
Торкнулись серця мого лебединим крилом…
5
Скільки радості і скільки страждання
Доля блакитного моря подарувала Тобі,
Зігріваючи душу спогадом Кохання –
Безсмертного Кохання на Вічній землі*…
***
1975 -2016 роки.
3 травня 2016 року. Київ – село Переселення Київської області.
Автор – Валерій Кучеренко
*ПІСЛЯМОВА АВТОРА: Посвята паніЛюбові Куксі – Нехороших. Вона киянка, яка є реальною ліричною героїною цієї поезії та моїм давнім другом як однокласниця. В молодості – красуня. Пережила смерть молодшого брата…Вийшла заміж за молодого офіцера Володимира з династії моряків в Севастополі. Весілля було в Севастополі. Народилась дочка і пані Любов повернулась в Київ. Згодом чоловік-офіцер вийшов у відставку і повернувся до дружини в Київ. Через багато років він помер в Києві. Пані Любов і до цього часу оплакує смерть коханого чоловіка. Вона так і залишилась вдовою і дуже часто відвідує цвинтар в Києві, де похований її чоловік. Ця доля української жінки та її кохання мене особисто дуже вразила. Це трагічна історія кохання на рівні сюжетів Шекспіра і Данте спонукала також мене написати і післямову до поезії…Дійсно, істинне кохання є безсмертним…
ІЛЮСТРАЦІЯ: Героїня поезії – пані Любов Кукса – Нехороших. Світлина. 1971 рік.
Яскравий коментатор
Достижение получено 30.09.2020Титул: Яскравий коментатор