І хочеться час кошеням упіймати,
І гладити так, щоб лише муркотів
На призьбі, осяяній сонечком, хати
У точці перетину різних світів:
Дитинства, юнацтва… ще зрілості тої,
Яка, мов метелик у Божій руці,
Та старості, що випиваєш настоєм,
Вже знаючи шляху життєвого ціль.
Сидіти і душу на сонечку гріти,
Коли час примирно в руках муркотить –
І бачити в точці перетину світлі
Моменти судьби, що наповнюють світ.
11.10.19.

Автор публікації

Офлайн 7 років

Машенція Мінлива

43

Коментарі: 0Публікації: 11Реєстрація: 17-10-2019

Бронзове перо

Достижение получено 29.10.2019

Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій