Для голосування необхідно авторизуватись
okНе бачить хоч зрідка “неможна”,
Не чути “подумають що?!”,
Босоніж – і непереможний
Посеред із сотен “якщо”.
До сонця посмішка палить –
Для щастя нема заборон.
Обставини вічно скрипалять,
Незламним думкам в унісон.
Допоки босоніж і можна,
Незчутись в самотній юрбі.
Ловити себе в миті кожній,
Щоб завтра віддати тобі.
Ты сделал мне очень больно. Я сильная – улыбнусь. И правда, “с тебя довольно!” (Я больше тебя не боюсь!) Ты можешь любить […]
Я злітаю в небо крильми В більш незвідані світи. Бачу зорі й вогні сині Всіх галактик світових. Пролітаю в їхнім світлі І […]
Україна – вишиванка, Твоє серце – моя ранка, Прапор долі,сонця в полі, Неба й Бога у підмогу. Розвівайся у простори, Наче море, […]
І злізали туристи зі спин мармурових леві′в. І потомлені ґіди губили свої парасолі. А один навіжений до лісу ватагу завів. А якісь […]
Думок на тему “Зцілення”
Не можна. Сотень.