Біля віконця сидить малий хлопчик
Із сумом когось виглядає…
Матуся питає-кого він чекає?
А хлопчик з сумними очима
Матусі відповідає:
-Приснився вночі мені рідний татусь,
Зрадів я і сильно до нього горнувсь.
Сказав він ,що буде у сні прилітати
І гарні казки йому стане читати.
Пограється трішки, обніме, пригорне
І мусить назад до неба вертати…
Матуся з сльозами мовила сину,
Татусь твій загинув за Україну,
Тебе він залишив, малу сиротину,
Вже не повернеться з бою додому,
Із ворогами загинув в двобою.
Та син, як дорослий їй відповів-
Хай хоч у сні він повернеться в дім.
Бо дуже сумує і плаче щодня,
Вся їхня велика і дружна сім’я.
І ще він матусі обіцянку дав,
Що виросте швидко і довг свій віддасть.
За те, що матуся ночами не спить,
А рідний татусь у могилі лежить.
Думок на тему “Поезія”
Сума правда. Дякую за глибину почуттів.