Для голосування необхідно авторизуватись

Вже цвіте, матусю, матіола рясно!

Матінко, матусю, ось вже й тепле літо!

Мальви кольорові заплітають тин.

Зрошені росою, зорями сповиті,

Лагідно зігріті сонцем золотим.

 

Тягнуться все вгору, мов тебе шукають!

А ти десь мандруєш в неземних світах!

Не прилинеш більше, та вони не знають!

Може лише прийдеш у бентежних снах.

 

Вже цвіте, матусю, матіола рясно!

Навкруги духмяний ллється аромат!

Нічка розпустила свої чорні пасма,

В думах зажурився наш з тобою сад.

 

Пригадав напевно, як колись з тобою,

Чарувались співом чарівни́х цикад.

А над нами тихо шелестів листвою,

Розпустивши грона, білий виноград.

 

Матінко, матусю! Ох, якби ти знала!

Як не вистачає твоїх мудрих слів!

Ти прости рідненька, що не все сказала,

Думалось, що встигну до журни́х часів.

 

Вмовити не можна невблаганну долю!

А душа сумує й спогадом бринить!

Часто йду в дитинство разом я з тобою!

Пам’ятаю, мамо, кожну нашу мить!

 

Матінко, матусю, ось вже й тепле літо!

Мальви кольорові заплітають тин.

А ти ли́ше зверху сяєш оксамитом,

Променем зірковим, сонцем золотим.

 

  1. 07. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
3

Автор публікації

Офлайн 5 років

Леся Сахмак

10
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 10-08-2018