Миті життя міняються щодень,
неначе ніч і день,
вітає ранок синявою,
та місяць буде з сивиною.
Так день минає швидко,
лиш тіней залишає нитки,
чарує вечір далиною,
залишить ніченьку зіркову.
Фігурні тіні вечір подарує
і далі містом помандрує,
засвітяться вечірні ліхтарі
як зорі – вище неба і землі.
Яскравість вікон забринить
у ніч оцю і мить,
і світло підіймається вогнів
до всіх вершин нових домів.
Будинки втілення чекають,
вогнями кранів заморгають,
це ліхтарів світилися вогні
ближче до небес, ніж до землі.
Крізь дерева – тисяча ліхтарів,
та замість кожного – багато снів,
місто засне і рідшають вогні,
а замість себе залишають сни.
23.01.2019-3.03.2019.
Світлини Ігора Винниченка:
“Миті… життя…”