Втратити легко, та повернути важко.
Не забувайте це і бережіть любов,
Вона ж не та крилата пташка,
Що тільки літо, прилітає знов.
Якщо зникає, то уже назавжди
І більше не повернеться в серця,
Які горіли ніби вічним літом,
В них вже назавжди лишиться зима.
Холодна й люта, без тепла й любові.
Те, що було колись сенсом життя
Не означає взагалі нічого.
Тому причина – одна помилка.
Яка змінила два життя назавжди.
Вона – кохає, він – уже забув.
А може не забув, а може й досі
У серці в нього є те почуття?
А може… може… Ні, забудь, не може!
Скільки ж ти сліз за нього пролила?
Ні однієї він не вартий, ти це знаєш,
Та серце сліпо вірить у казки.
Йому ні розумом, ні словом не накажеш,
Кохання кличе – значить треба йти.
Дівчинко мила, ти лише послухай,
Ти ще знайдеш кохання у житті.
І будеш ще щасливою, й полюбиш!
Тобі терпіння треба лиш знайти.
©Lilya Aleksandrovna
Автор публікації
