Плаче мати сивочола
Та ніхто не чує ,
Поховала вона сина ,
Що давно воює….
Прилетів до хати голуб
З звісткою у дзьобі :
“Прощавайте,мамо рідна,
Все в вас буде добре !
Буду я у снах до вас
В гості заглядати ,
Щоб дізнатися,як ви ,
Як сестра і братик?”
Мати , прочитавши лист,
Дужче голосила ….
“Боже,Боже,Боже милий,
Що я наробила?”
Мати ходить на могилку ,
Квіточки саджає …
І гіркими слізоньками ,
Землю умиває….
Як же так?
Чому так швидко ти нас всіх покинув ?
Сину мій,голубчик мій,
Я до тебе лину !
Мати полем йшла додому ,
Сильно голосила ,
Вийшла потім на дорогу ,
Впала й обімліла….
Поховали діти матір ,
Тяжко стало жити ,
Нема кому ради дати ,
Ласкою зігріти!
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 6Реєстрація: 09-08-2018
