Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Ми минаєм себе
у розстріляних часом іконах…
Ми минаєм себе
у забутих козацьких піснях…
Ми минаєм себе
у фальшивих, нав’язаних “тронах”…
Ми минаєм себе
у порослих праотчих садах…
…Лиш би тільки ГоспОдь
не минув нас у СвОїх сльозах…
Подуй мені на рану, бо пече І ноги мокрі від розтанувшого снігу. Не повернути річку, що тече, Як знизу вверх так і […]
Уходят люди, оставляя след… А что после себя оставишь ты? Наследие из пирровых побед? Долги? Или горящие мосты? Что сделано тобой — […]
**** Твої плечі так хочуть тепла У бокалі ховається осінь. Та давно ти не віриш в слова, У словах загубилася зовсім. Прохолоду […]
А серце кохало двох І щастя спрагло жадало Не знало б життя тривог Якби ж у душі не палало В очах твоїх […]
