Космічна діра, поглинула душу,
А серце палає, сяйвом відлуння,
Амура стріла, поцілила влучно,
Свої почуття, сама я боюся.
Троянда краса, п’янка і чутлива,
Так манить вловити трунок кохання,
Забава весна, то квітка зірниця,
А осінь, як зрілий прихисток щастя.
Медові вуста, солодке бажання,
Мелодія ночі лащиться ніжно,
Горить все сильніше диво багаття,
Де місяць розсипав зоряне срібло.
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.04.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
4 коментарі “Амура стріла”
Красиво.
І дуже життєво.
Так це життя!Дякую пані Наталія!
Мабуть не має у світі такої людини, яка б не постраждала від стріл Амуру! 😉 Все дуже вірно, пані Лізо. Дякую з вірш! Нехай Амур у Вашому житті стріляє завжди з обох рук и в обидва серця.
Дякую пані Катерина!Неочікуване кохання, коли його зовсім не чекав, це хотіла передати.