Стоїть на підвіконні гордо,
Усіявшись голками кактус,
Непросто підійти, тут норов,
Торкнуся і відразу плачу.
Він інколи… горить душею,
Колючому… деньки б лиш світлі,
Й любові передзвін для злету,
Розквітне… і побачиш цінність….
Для голосування необхідно авторизуватись
okСтоїть на підвіконні гордо,
Усіявшись голками кактус,
Непросто підійти, тут норов,
Торкнуся і відразу плачу.
Він інколи… горить душею,
Колючому… деньки б лиш світлі,
Й любові передзвін для злету,
Розквітне… і побачиш цінність….
4 коментарі “Кактус”
Таке буває, та ще й частенько…
Дуже красиві та мудрі рядки, Ліза
Дякую Наталія!
Лиза, очень мудрые и правильные строки. И вель правда, выбирая цветок для души, можно ошибиться, и пораниться. Но только истинная любовь видит сердцем и не ошибается.
Благодарю за глубокое понимание написанного Катя!