Чуєш, як тяжко земля дихає?
Переривчато, немов схлипує.
Рік за роком, все просить неначе,
Не робіть мені люди боляче.
Хіба можна сміття заривати,
І кидати, кидати, кидати,
Щоб знову злегка прикривати,
Неспроможність про неї подбати.
Все придумано вже давно,
Виглядає це дуже слізно,
Потонути в болоті сміття,
Коли у світі вже є прогресивні рішення.
12.05.2021
4 коментарі “Чуєш, як тяжко земля дихає?”
Слова Істини….
Дякую Вам за них, пані Лізо…
Важливо усвідомити та жити інакше, так як краще для усієї планети.
Коли побачила сміттєзвалище на власні очі, для мене це був шок!Дякую пані Наталія!
Дякую за корисне нагадування! Те, що люди роблять із Природою – жахливо!!! І дуже прикро, що кінця цьому не видно. Дуже сдивована, що можна настільки відчувати природний біль.
Дякую пані Катерино, за глибоке розуміння.