З голубкою голуб сидів на альтанці,
Крилом пригорнувши беріг від напасті,
Згадав, як шуліка накинувсь на пару,
Зненацька підступно з’явився з-під хмари.
Здійнявся сполоханий швидко угору,
Скоріш відвернуть… у нерівному бою…
У небі безхмарнім зустрілися двоє,
На радість додому летіли обоє.
В обіймах воркують, милуються ніжно,
Життя відтепер вже наповнилось змістом,
Схилили голівоньки й знову цілунки,
А квіти акації сиплють пелюстки.
Уміють птахи почуття зберігати,
Хвилинки щасливі й моменти розради,
Не можна чіпати кохання блаженства,
Вони уціліли сьогодні від смерті…
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.04.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
4 коментарі “В обіймах воркують”
який ніжний сповнений надії вірш
Дуже дякую! Як тонко ви побачили все, що я хотіла передати.
Радісно за їхню любов. Вберегли.
У них так і в житті