Людська гордість одвічна,
Буду страждати на відстані,
В думках моїх листи пишуться,
Зате цей бій вистоїться.
Кожен день фото дивлюся,
Переживаю як почувається,
Пихата гордість тримається,
Шепоче мовчи, не висовуйся.
А час не чекає, проходить,
Рана, вона ж загоюється.
Що після зостанеться?
Тільки шрам на серці, виходить.
05.03.2021
2 коментарі “Гордість одвічна”
хто ивнен тому, що ти горда
не можеш чи не хочеш чи не йде
а в тім-що кому цим ти довела
ось так й минуло кохання ще одне
вибачайте – трошки зачитався
Це не про мене. Дуже добре, що ви зачиталися. Вдячна вам за коментар.