Нам часто кажуть про карму,
Як слушно жити й любити,
Добро нести, та вже змалку,
Життя здається щасливе.
А потім треба збагнути,
Є злоба, підлість і хитрість,
Війна, біда, ще хапуги,
І сучі діти убивці.
Це з пекла зринули біси,
Все крові звірам замало,
А їхні милі берізки,
Зробилась кожна кинджалом.
Старий упир так загрався,
В зловісні ігри абсурду,
Потрібно сили єднання,
А світ встряє у багнюку…

6 коментарів “Ігри абсурду”
Какая красивая ода женской силе, А ведь правда – она в мудрости, она в умении позволить себе быть слабой, умея достойно держаться в любых жизненных обстоятельствах. Очень гармонично подобрано фото к тексту!
Надзвичайно гарно!
Спасибо большое, это и хотела сказать.Приятно очень!
Дякую дуже!Надзвичайно приємно почути такі коментарі.
Лиза, последняя строчка – просто в 10-ку. Очень мудро, об єтом нужно всегда помнить! Спасибо!
Катя,спасибо большое за десяточку!Приятно!