Одягнула б твої обійми,
загорнулася міцно-міцно,
щоб ніхто не знайшов,
не вийняв…
І пішла би гуляти містом…
Ідучи, я б лічила зорі,
забуваючи все на світі…
І була би тобі –
прозора
І гарячо-хмільна, мов літо…
Забрела б у шалену зливу
і кружляла в ній
довго-довго…
О, яка б я була щаслива
у обіймах твоіх медових!..
І, до ниточки
вся промокла,
я б нічого уже не чула…
Там, де ніч над серцями змовкла –
у обіймах твоїх –
заснула.
Думок на тему “ОБІЙМИ”
Молодець, дуже гарно