Як сумуємо за рідною хатою,
Там у вікна заглядають мальви,
Стежинка протоптана пахне м’ятою,
Й повсюди поля горять маками.
Вже в іншому світі батьки, та понині,
Довкола ними усе ще живе,
Коли будувалось бачили ці стіни,
Життя, в той час, щасливе та нове.
Давно розлетілись усі ластів’ята,
Із затишку родинного гнізда,
Та хотілося б в ті спогади, те свято,
Туди, де мама пироги пекла.
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.04.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
2 коментарі “Як сумуємо за рідною хатою.”
Красиво
Тепло
Щемно
Це поезія, яка торкається душі. Чудово
Дуже дякую за коментар Наталія!