Таке складне життя чимдалі,
Мої думки кудись втікали,
Тривоги й стреси… дуже важко,
Із серцем в парі жити страшно.
Хто скаже стільки буде часу,
Щоб втілить даний Божий задум,
Проте, свої останні мандри,
Мабуть, не треба дійсно знати.
Живи та дякуй, злобі попри,
За сонце, обрій, дивні гори,
Й хмаринку, квітку, сонну річку,
Цей ранок, навіть темну нічку.
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.04.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
2 коментарі “Живи та дякуй!”
Прекрасні, істинні слова.
Дякую