Мене зустріне біля хвіртки,
Хвостом виляє, погляд хитрий,
Сніжок пустунчик, песик білий,
Він знає, зараз буде ситий.
Хоча й пильнує двір у нічку,
Його веселість, краща риса,
Зі мною всюди, мчати б слідом,
Якби пограти тільки встигла.
Буває часу обмаль, звісно,
Чекає вірний, скоро зглянусь,
Йдемо до балки, знаю смішно,
Бороти страх, ганяти жабок.
Скажу бувають дивні миті,
Мій друг немовби бачить душу,
У дні похмурі, млою вкриті,
Радієш сонцю, замість смутку.

4 коментарі “Мій друг Сніжок”
Як гарно…
Нема друга кращого, ніж собака!
Файний собака і дуже гарний вірш. Про справжню дружбу, про щирі почуття. Дякую!!!
Дуже дякую!
Дякую, так і є!!!