Холодно… Вітер… Стогнуть берези.
Блискавка небо похмуре розріже.
Грім… Звечоріло… І зорі мов пензлі,
І в осені сивої дихання свіже.
Шлях… Понад річкою трави сіріють.
Вечір ласкавий поля обіймає.
Тільки от зорі співати не вміють,
Мавка лиш тихо і сумно співає.
Темно… Над обрієм місяць, за гаєм
Голі дерева за віти чіпляє,
З хмарами чорними в небі безкраїм
Тихо і сумно про щось розмовляє.
Сяйва мереживо… Поле зітхає…
Тонка верба над ставом похилилась.
В краю нічному усе вона знає,
Певно тому у росі зажурилась.