Навіщо ви приходите ночами
Минулі вчинки, друзі і події?
І не даєте стомленим очам
Дивитись нові сни і нові мрії.
Навіщо ви турбуєте в тумані,
Коли не видно неба і землі?
І плачете ви на віконній рамі
Сльозами зливи, кригою зими.
Навіщо ви такі чіткі, яскраві,
Як блискавки у небі навесні?
Я знову вас у темряві питаю:
“Скажіть уже, навіщо ви мені?”