Про що я мріяла в дитинстві?
Згадати навіть не берусь.
Ремінісценції спалахують яскраві:
Маленька дівчинка і молодий татусь.
Дзвінок…Урок…Чомусь навчусь.
Вірші…Пісні…І вальс!
Доросла дівчинка кружляє
І поруч люблячий татусь.
Світанок…Коледж…Жити вчусь.
Весна…Кохання душу звеселяє…
І знову в вальсі закружляли
У сукні білій дівчинка і посивілий вже татусь.
Життя, як той породистий скакун,
Що мчить та перепони оминає
Й веселий щебіт вгору підіймає,
Бо внуки кличуть голосно:”ДІДУСЬ”…
Та тільки та, що має косу-
Зустрітись дозвіл не питає.
Тихенький голос мами:
“Тата поруч вже немає…”
Про що я мріяла в дитинстві?
Згадати навіть не берусь.
Та тільки зараз мрію маю,
Щоб був живий, не ідеальний,
Але мій ТАТУСЬ!..
Л.Лепська
Думок на тему “Татусь”
Поезія вражає. І мало сказати, що це щира поезія. Це поезія, немов сповідь в храмі. Поетично, образно, дуже емоційно.