В місячних обіймах ночі,
Від любові – безпорадний,
Стан я Малював дівочий
На зім’ятих простирадлах.
Місяць заглядав у шибку
Підмішав у фарби чари
Тіні місяцеву скибку
Заховать хотіли в хмари.
Родить ніч палкі бажання.
Вітер музикою скрипки
Пристрасть полонив, жадана…
Я додам любові дрібку
На палітру мрій шалених.
Оживи в полотнах ночі,
Осінь вечорів студених
Хай зігріє стан дівочий.


Думок на тему “На зім’ятих простирадлах”
Гарно🥰