Для голосування необхідно авторизуватись

вона пішла…

Куди ти йдеш? – спитав її він стиха,

-В  найвищі гори, де густий туман,

Я тільки тінь, а  хочу бути сильна…

А ти зі мною?Ні?то прощавай…

Не буду проти рік я бігти вгору,

У мене з зайвого лише твоє взуття,

– Навіщо ж так? – благав він про покору,

Коли вона виносила сміття.

-І як тепер нам  жити поодинці? –

Кричав услід нічної переправи.

-Я не сама, нарешті вже прокинься,

Мене чекає сонце між вітрами.

Не подивилася, коли пішла, за плечі,

Не залишила крихт йому на згадку,

Її душа давно чекала втечі

Із міст чужих  від самого початку.

2

Автор публікації

Офлайн 8 місяців

Марина Ставнийчук

15
Коментарі: 0Публікації: 5Реєстрація: 15-04-2020