Я люблю посидеть в тишине,
Заглянуть неспеша в свою душу,
Сьесть большую и сочную грушу
И конфету с густым пралине.
Я люблю обжигающий чай,
Ровный дождь на темнеющих стёклах,
Когда город неспешно умолкнет,
Звёздным светом рассеяв печаль.
Я люблю когда солнце в окно
Улыбается и вдохновляет,
И сидеть я люблю только с краю,
Когда есть два билета в кино.
Я люблю провожать корабли,
И встречать тех, кто снова вернётся,
Когда сердце так искренне бьётся,
Под ногами не чуя земли.
Я люблю, когда имя моё
Произносится ласково где-то,
И рука, что случайна задета,
Пробуждает шестое чутьё.
05.05.2021

12 коментарів “Я люблю посидеть в тишине”
Душа…Сповідь Людини. Це вічна тема світових поезій. Поетично, щиро, барвисто. Витончена поетична форма. Майстерне володіння Словом….Вражений
Я сама, здається, стала щасливішою, коли Ваш вірш прочитала. Зміст і енергетика, і емоційна насиченість – ну просто супер!.. Дякую Вам щиро.
Гарний вірш. Чуттєвий та мудрий
Прошу голосувати за мій вірш. Сподіваюсь вам сподобається https://premiya.vidatiknigu.com.ua/anna-antoschuk/obijmy-mene-sertsem/
Дякую!!!Це неймовірний вірш, душа моя парила.
Це неймовірний вірш, душа моя парила.
Душа моя парила.
Дуже сподобався вірш, душа моя парила
Пробачте проблема
Natalya Starchenko, Вам дуже дякую за коментар!!! Мені дуже приємно, коли мої почуття відкликається в інших. 🌹🌹🌹
Liza Bird, дякую за коментар!🌹🌹🌹 У цьому вірші моя душа також літала, хоча зізнаюсь, таке буває не часто, але коли буває, я і сама радію, наче дитина.
Анна Губіна, дякую, що читаєте, радію, що подобається! 🌹 Звичайно я такж слідкую за вами усіма😉, звичайно подобається!
Пане Валерію, щиро дякую за Ваш відгук! Ви, як завжди, майстерно вмієте надихати, не менш майстерно ніж писати чудові та глибокі вірші!!! Дякую!