Табунами розхристаних гроз
Пронеслися над горами хмари,
У багаттях розкошланих проз
Забриніли громами кифари.
Розкололась, розверзлась земля,
Розлетілися трави полями,
Впало літо зненацька здаля
І накрило рясними дощами.
Розкошлатились темні вітри,
Розплелися стихії і води,
А на овид крутої гори
Вже веселка напитує броду.
Автор публікації
Коментарі: 54Публікації: 120Реєстрація: 22-08-2018
Достижение получено 12.07.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 27.06.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 02.06.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
4 коментарі “Грози”
Які атмосферні рядки💐
Я перестану щиро захоплюватися Вашими метафорами та оригінальними поетичними образами – вони завжди такі ємкі, такі наповнені що в одному словосполулеченні сказано все настільки яскраво, що уява тут же малює потрібну картинку. “Розкошлатились темні вітри”, “Впало літо зненацька ” – дуже гарно та тонко.
Поетично, щиро, барвисто. Майстерне володіння Словом. Вражений
Пані Маріанна! До першого коментаря додаю ще другий коментар. Мої думки про Вашу талановиту поезію…. Відчувається вплив художнїх традицій світових поезій від Фета, Блока, Єсеніна. Але ці традиції творчо переосмислені і уттворюють неповторний та оригінальний Авторський стиль, де є надзвичайно барвисто-пластичні поетичні образи, наприклад, ” Розкошлатились темні вітри,” ” Розлетілися трави полями,”…..Вражений