Воєнна лірика Поезія Матінка-воїн автор Марина Саєнко|Опубліковано 18.08.2020 Матінка -воїн Мамо,матусенько! Знову ти йдеш на війну, Та янголяток своїх котрий рік полишаєш, Потяг стрімкий понесе тебе в ту сторону, Де вороння собі здобич криваву шукає. Мамо, матусенько очі у гірких сльозах, Ти повсякчас свою долю нужденну картаєш, Донечка б’ється як те ластів’ятко в руках Знову гніздечко своє сива ластівко ти залишаеш. Коштує скільки дитяча стражденна слюза… І вечори без матусених рук і обіймів гарячих Ти, Богородице, бачиш як цяя кривава війна Груди Вкраїни розтерзує- дитятки-плачуть. Поїзд безжальний гуркоче у голі степи, Знову солдати сховаються в сіро-кривавих руїнах І волонтери малюнки дитячи сюди принесуть- Янголи грифелем пишуть: Люблю Україну! 3 Автор публікації Офлайн 5 років Марина Саєнко 84 Я не хотіла бути поетесою, Але стою ось зараз перед вами... Коментарі: 12Публікації: 29Реєстрація: 17-08-2020 Небайдужий читач Достижение получено 23.08.2020 Титул: Небайдужий читач Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій Бронзове перо Достижение получено 17.08.2020 Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Опубліковано 31.05.2020 Повня Каламутна пітьма Піднімає стовпи. Соляні? Туману? Каламутного місяця око Вдивляється з хмари Десь в попідребер’ю. Прокидається тихе скавчання. Дорога межею Поміж світами. […] 2
Опубліковано 03.10.2021 Про наболіле.. 1 Коментар 29.09.21(09:30) Про наболіле… Так сумно… коли правди вже немає.. Коли весь світ перевернувся враз… Коли надію в мирі ми втрачаєм.. Оговтатись не […] 3
Опубліковано 03.05.2020 “Комплімент”!.. -Права була моя ненька (Оглянув Потап Аллу), Що усіх дівок гарненьких Дурні(!)…розхапали! Пролунало тут в момент: -Таки мудра твоя ненька;- Дякую […] 2
Опубліковано 15.08.2018 НОКТЮРН Долоня вітру, пестячи грайливо, завісу білопінну відгинає, щоб небо чорнолике, безголосе, в кімнату поміж рам могло вливатись і пити звуки, як вино […] 5